- різонути
- [р'ізоуну/тие]
-ну/, -зоне/ш, -зонеимо/, -зонеите/; нак. -зони/, -н'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
різонути — ну/, не/ш, док., перех. і без додатка. Підсил. до різнути … Український тлумачний словник
різонути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
полоснути — ну/, не/ш, док., розм. 1) перех. Сильно вдарити чим небудь гострим, залишаючи довгу рану або розрізаючи на дві частини; різонути. 2) перех. Сильно вдарити чим небудь тонким, дошкульним, залишаючи довгий слід. || перен. Сильно вразити кого небудь… … Український тлумачний словник
фалатнути — «різонути»[ VI, 146] (звуконаподібне з розширювальним складом «ла», секундарно наближене до угор. fałat «кусень») [ОГ] пробити [V] … Толковый украинский словарь